День пам’яті жертв Голокосту
Освенцим. Символ жорстокості і людиноненависництва. Цей концтабір був найбільшим серед інших фабрик смерті. Він та інші концентраційні табори повинні були, за задумом фашистського уряду, «вирішити проблему» зі знищенням «нижчих рас» на окупованих територіях.
З усіх захоплених земель в концтабори звозилося мирне населення і військовополонені. Чоловіків, жінок і дітей катували, морили голодом, убивали, а трупи спалювали в крематоріях. Лікарі в концтаборах ставили на людях медичні досліди.
Комплекс німецьких концтаборів Освенцим був побудований за спеціальним наказом Гітлера біля польського міста Кракова в 1941 р. За час існування цього концтабору його жертвами стали близько чотирьох мільйонів чоловік. Коли 27 січня 1945 року солдати першого українського фронту Червоної Армії визволили Освенцим, врятовано були всього 3790 осіб, з них 158 – росіяни.
27 січня – день пам’яті жертв концтаборів, жертв Голокосту. Цей день відзначається у всьому світі хвилиною мовчання в пам’ять про загиблих, церемонією покладання вінків до меморіалів людей, які загинули в роки другої світової війни.
У Кракові проходить меморіал пам’яті жертв Освенціма і Голокосту. На церемонію приїжджають представники більшості країн світу, глави держав, колишні в’язні та ветерани Радянської Армії, що колись звільнили концтабір.
День пам’яті широко висвітлюється засобами масової інформації. До Кракова стікаються журналісти всіх провідних інформаційних компаній світу. До цього дня відкриваються спеціальні тематичні виставки, на яких представлені страшні свідчення: документи, фотографії вбитих і в’язнів, розповіді тих, хто звільняв концтабір, і тих, хто там перебував. Проходять концерти, присвячені пам’яті жертв фашизму, і церковні служби.
Цей день є не тільки пам’ятною подією, але і закликом до людей всього світу: не допустити повторення кошмару.