Біометричний закордонний паспорт
Біометричний закордонний паспорт – це мрія або проблема українського туриста. Ймовірно, незабаром вона стане реальністю. Чим відрізняється біометричний паспорт від звичайного закордонного паспорта?
У ньому (як правило, в обкладинці) знаходиться спеціальний чіп, який містить двомірне зображення власника і його дані: прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, номер паспорту, дата видачі та закінчення терміну дії.
Крім зазначеної стандартної інформації, яка фактично дублює друковані дані документа, в чіп можуть бути внесені додаткові відомості, такі як відбитки пальців, фрагмент запису голосу, фотографія сітківки ока та інші.
Від звичайного паспорта біометричний закордонний паспорт відрізняє логотип чіпа на його обкладинці, а також потовщена перша сторінка, в якій поміщений електронний чіп.
Стандарт біометричного закордонного паспорта визначений документом № 9303 (6-е видання, 2006) Міжнародної Організації Цивільної Авіації (англ. International Civil Aviation Organization, ICAO).
Позитивним моментом є й те, що вкраденим електронним документом зловмисник просто не зможе скористатися.
На прикордонних пунктах Сполучених Штатів і багатьох країн Європи встановлено устаткування, яке зчитує інформацію з електронного чіпа. Спеціальні сканери зчитують пропорції обличчя власника біометричного закордонного паспорта, визначають відстані між очима, носом, губами, і автоматично порівнюють їх з двомірним зображенням.
Інформація з паспорта в електронну систему контролю переноситься миттєво, на відміну від інформації з паперового носія. Заповнювати анкети не буде потрібно. Для власників біометричних закордонних паспортів встановлюються спеціальні коридори, по яких черга рухається швидко.
Ідея про впровадження біометричних паспортів не нова. Але своє офіційне оформлення вона отримала в Новоорлеанські угоді, прийнятій після терористичних актів у США 11 вересня 2001 року. Біометрія особи була визнана основною технологією ідентифікації для паспортів і в’їзних віз наступного покоління. У 2002 році Новоорлеанську угоду підписали 188 країн світу.
Боротьба з тероризмом підштовхнула світову громадськість до створення всесвітньої електронної системи контролю. Але ця блага мета також піддається критиці з боку ряду вчених і політиків.
На їхню думку, створювана система може порушувати принцип свободи особистості, оскільки інформація про пересування людини, його особисті дані, відомості про членів сім’ї і друзів буде доступна для контролюючого органу.
Ще один величезний мінус – база даних, яка міститиме докладну інформацію про кожну людину. На жаль, в нашій країні ніхто не може гарантувати повну конфіденційність даної інформації. І доступ до цієї бази – це можливість впливу на особисте життя кожного з нас. Тому введення біометричного паспорта викликає неоднозначну реакцію в нашому суспільстві. Багато хто побоюється того, що диск з повною базою даних можна буде купити на чорному ринку.
Вимога переходу на використання біометричних закордонних паспортів є однією з умов скасування шенгенських віз для громадян України. План дій щодо скасування візового режиму був підписаний на саміті Україна-ЄС в Брюсселі 22.11.2010.
Паспорти з вбудованим чіпом з біометричною інформацією почали діяти в Україні з 1 січня 2013 року.
Підписаний президентом України Віктором Януковичем закон про біометричні паспорти набув чинності ще з 6 грудня.
Тоді Державна міграційна служба України повідомила, що початок видачі нових паспортів буде можливий після завершення всіх технічних процедур.
Скажіть будь-ласка, чи за бажанням будуть видавати біометричні паспорти чи примусово?
Це вже залежить від нашого уряду 🙂