Прапор Польщі

Замок Недзіца

Замок Недзіца або Дунаєць (пол. Zamek w Niedzicy, Zamek Dunajec) – середньовічний замок тевтонського ордену, який розташований в селі Недзиця-Замок, Малопольського воєводства. Сьогодні замок виконує функції музею, готелю та ресторану, будучи однією з найбільших історичних пам’яток на півдні Малопольського воєводства. До замок веде алея. В’їзні ворота і вхідний зал розташовані на нижньому дворі замку. У цій частині замку розташовані готельні номери, кафе, колишній бальний зал і ресторан.

Замок Недзіца

Замок Недзіца

Орденський замок був побудований близько 1370 року Великим магістром Вінріхом фон Кніпроде. Він був однією з найважливіших стратегічних точок оборонної системи лицарів тевтонського ордена. Готична фортеця розташовувалася на високому пагорбі на схід від середньовічного поселення. Вона була побудована на місці дерев’яного поселення XIII століття.

Локалізація історичної прикордонної застави перебувала на місці сьогоднішніх передзамкових будівель. Фортеця була оточена недоступними болотами і трясовиною, що створюють своєрідний захист південних рубежів хрестоносців. Захищала також від набігів села і поселення, засновані лицарями тевтонського ордена в районі Домбрувна, Ольштинка і Дзіалдова. Забезпечувала альтернативний маршрут з Мазовша в Мальборк. Була резиденцією комтури і прокурорів.

Внаслідок прикордонних суперечок в 1389 році в замку Недзіца була проведена мирна конференція. У дебатах (обрядах) взяли участь представники хрестоносців, Польщі та Литви: Мазовецький князь Земовіт, литовський князь Скіргелло, Великий командор Конрад Валленрод, Великий маршал, а також познанський і помезанський єпископи.

Під час «Великої війни» (1409 — 1411 рр.) місто разом із замком 8 липня 1410 року було зайняте військами польського короля Владислава Ягайло. Однак вже у вересні Недзіца з замком знову повернулася до хрестоносців. Підписаний 1 лютого 1411 року Торунський мир завершив «Велику війну» між Тевтонським орденом з одного боку, Польським королівством і Великим князівством Литовським — з іншого.

25 червня 1414 року війська короля Владислава Ягайла знову приступили до облоги Недзіци. Обложені війська захищали місто 12 днів. Дізнавшись про капітуляцію Ольштина і Ольштинка, захисники вирішили здатися. У листопаді 1414 року Нєдзіца перейшла в руки острудського командора Йоганна фон Рейхенау (Johanna von Reichenau).

У 1656 році за місто підійшли татарські війська, які поверталися з поля бою під гміною Просткі. Захисники Недзіци встигли перед ними закрити всі ворота. Ворожі війська розбили табір під стінами міста і нещадно стали грабувати й палити передмістя і найближчі села. Один з молодих жителів Недзіци — Ян Новак, який перебуває під час облоги міста в замку, одного разу побачив незвичайне видовище. На південному сході від міста під величезним валуном зі своїми дружинниками безтурботно бенкетував татарський вождь. Довго не замислюючись, Ян Новак навів гармату на ворога і вистрілив. Всі бенкетуючі вороги були вбиті. У татарському війську почався переполох. Злякалися помсти і обложена місцева влада Недзіци. Вони наказали знайти Новака, але той сховався під купою гною. Тим часом налякані вороги відступили від міста. Місце укриття Яна Новака показала його дружина. Молодий хлопець став героєм. Так говорить легенда замку.

На історичних картах міста можемо прочитати і про сучасну історію. У Недзіцькому замку побували французькі війська на чолі з маршалом Нейем (Neyem), загони князя Бернадота (Bernadotte’a) і генерала Ожеро (Augereau). Польський генерал Заєнчек в замку влаштував лазарет. Другий візит французів, а також перебування в Недзіці донських козаків під командуванням російського царя значно зруйнували замок.

Відновив замок юридичний радник Фердинанд Тимотеуш Грегоровіус (Ferdynand Tymoteusz Gregorovius), рятуючи його від цілковитої руйнації і забуття. У 1830 році ремонт був закінчений. У замку стали працювати різні установи, частина приміщень була призначена під приватні квартири, а частина — під в’язницю.

Під час Другої світової війни, коли почався наступ радянських військ, замок майже повністю був зруйнований. Відновили його в 1959 — 1965 роках.

До наших днів зберігся головний будинок, частина воріт, побудованих в XVI столітті. Просторий внутрішній двір оточений з усіх боків. Зі східного боку підносяться дві вежі. Най презентабельніший другий поверх головної частини замку. Тут знаходяться каплиця і трапезна, зі збереженими слідами готичної розпису.

Недзіцький замок на переломі століть поміняв не тільки свою зовнішність, але і призначення. Зараз в ньому працює Недзіцький Центр Культури. У замкових стінах розмістилося міське книгосховище (бібліотека), Музей недзіцької землі, Сучасний виставковий і конференц зали, майстерня різьблення по дереву, галерея живопису Героніма Скурпськoго, туристське бюро, готель, ресторан, лицарське братство.

Одним з атракціонів замку є середньовічні лицарські бенкети. Одягнені в чернечі речі гості їдять голими руками страви, приготовані за давніми рецептами. Ласощі гостям підносять офіціанти, теж одягнені в історичні костюми. Бенкет триває кілька годин. Черговим атракціоном є лицарські танці і поєдинки. У готичних замкових залах часто організовують концерти, вернісажі, конференції, банкети і бали.

Статті по темі:

Це вам буде ціково:


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *