Рада Європейського союзу
Рада Європейського союзу – один з видів законодавчого органу Європейського союзу, нарівні з Європейським Парламентом. Рада складається з двадцяти семи міністрів, кожен з яких представляє свою країну.
Рада Європейського союзу
Вони залежать від питань, які потребують обговорення. У Раді є також єврокомісар, який не має права голосу. Протягом певного терміну рада повинна провести не менше двох офіційних засідань, а також одну неофіційну зустріч.
Рада має право приймати рішення і в різних складах. В 1952 року була створена Європейська комісія в якості Особливої ради міністрів, що стежать за об’єднанням вугілля і сталі.
У перший час формування та розвитку Європейського Союзу всі рішення приймалися шляхом голосування кожного члена, що представляє свою країну. На даний момент з’явився інший спосіб шляхом числа більшість голосів.
В Європейському Союзі є тенденція селективного напрямку всіх повноважень від представників кожної країни до Єврокомісії. Це почалося з часу підписання Паризького договору. Завдяки тому, що підписувалися нові різні угоди, то повноваження Євросоюзу все більше збільшувалися.
Не дивлячись на все це, Єврокомісія, безумовно, обмежена в політичній активності, всі країни-члени Європейського Союзу мають контроль в їх діяльності. Повноваження Європарламенту також обмежені в політичній діяльності. Але на перший погляд це виглядає дивно, адже Європарламент виконав велику роботу. З цього можна зробити висновок, що Ради грають більш важливу роль і наділені більшими правами, ніж Європарламент.
Роль рад знаходиться в області європейського об’єднання. Всі рішення грунтуються на урядовому рівні. С.Хікс, науковий дослідник, вважає, що Раду Міністрів можна віднести до верхньої палати в Європейському Союзі. Будь-яке діяння Євросоюзу має бути схвалене Радою. Безліч правових актів також розглядаються спільно. Заміна складу відбувається один раз на шість місяців.
Учасниками Ради Європейського Союзу є ті, хто входить до складу країн-членів Європейського Союзу. Також дозволяється приймати рішення главам держав і урядів. Рішення розглядаються і приймаються разом з Договорами Європейської Ради. У 1999 році було скорочено кількість формацій до шістнадцяти, а в 2002 році – до дев’яти.