Прапор Польщі

Ян III Собеський

Ян III Собеський

Ян III Собеський

(17 серпня 1629 року — 17 червня 1696 року)

Ян III Собеський (пол. Jan III Sobieski) — видатний польський полководець, король польський і великий князь литовський з 1674 року. У його правління, яке ознаменувалося затяжними війнами з Османською імперією, Річ Посполита в останній раз пережила зліт як європейська держава.

В історії Польщі Ян III Собеський залишив про себе пам’ять, як про найвидатнішу і освічену людину свого часу, розумного політика і доблесного полководця. Народився він неподалік від Львова 17 серпня 1629 року в родині парламентського діяча і дипломата Якуба Собеського. Мати майбутнього короля Польщі, Софія Теофілія, походила з знатного і багатого роду Даниловичів і була онукою знаменитого гетьмана Станіслава Жолкевського, який підкорив Москву під час битви при Клушино.

Освіту Ян отримав в Ягеллонській академії. Після навчання на філософському факультеті в Кракові він разом з братом Мареком протягом двох років удосконалював і доповнював свої знання, навчаючись в університетах Західної Європи. Син дрібнопомісного воєводи опанував п’ять мов: німецька, італійська, латинська, французька, а згодом ще й татарська.

Повернувшись до Польщі, дев’ятнадцятирічний юнак потрапив прямо на сцену військового театру, де головними дійовими особами з одного боку були магнати Речі Посполитої, а з іншого — полковник Запорізького Війська Богдан Хмельницький, який організував і очолив повстання проти соціальної, релігійної і національної нерівності. Обидва брата, Ян і Марек, вступили до лав польської армії добровольцями, але тільки молодшому синові Якуба Собеського пощастило залишитися в живих і навіть відзначитися в бою під Берестечком.

Старання і успіхи молодого полководця не залишилися без уваги короля Речі Посполитої Яна Казимира, і в віці 36 років Ян Собеський був призначений великим коронним маршалком. З цього моменту майбутнього короля Польщі на полях битв постійно супроводжувала удача, яка забезпечила йому швидке кар’єрне зростання і широку популярність серед жителів держави.

У 1665 році в Яна Собеського на особистому фронті відбулася важлива подія — одруження на двадцятичотирьохрічній француженці, маркізі Марії Казимирі Луїзі де Ла Гранж д’Арк, вдові сандомирського воєводи, яка була молодша за майбутнього польського монарха на 12 років. У шлюбі у них народилося тринадцять дітей, дев’ять з яких померли в дитячому віці.

Марженка, як її на польський манер називав люблячий чоловік, до свого заміжжя була в свиті королеви Марії, подібні зв’язки сприяли призначенню Яна Собеського на пост гетьмана польного коронного в 1666 році. Марженка виявилася дуже честолюбною й амбіційною: вона всіляко сприяла просуванню чоловіка по службі.

Коли був позбавлений влади Ян Казимир, Марі взяла активну участь у виборах, однак корона дісталася більш успішному суперникові, Михайлу Вишневецькому. Але француженка проявила завидну впертість і відправилася за протекцією до короля Людовика XIV на свою батьківщину. В руках, як досвідчений політик і дипломат, вона мала козирну карту — клятву запевнення в союзництво проти династії Габсбургів в разі обрання її чоловіка на польський престол.

Доля була прихильна до Яна Собеського: 11 листопад 1673 року великий коронний гетьман здобуває блискучу перемогу над турками при Хотині, а рівно за день до вищеописаних подій вмирає король Речі Посполитої Михайло Вишневецький. За версією австрійців смерть монарха наступила в результаті отруєння під час причастя в соборі, за офіційною версією придворних лікарів причиною летального результату послужило обжерливість огірками.

У травні 1674 року відбулися вибори польського короля: при переважній більшості голосів на пост глави Речі Посполитої був обраний Ян Собеський. Крім військових заслуг полководця успішний результат голосування зумовило, в тому числі і заступництво Франції. Через незакінченні війни з турками коронацію довелося відкласти на два роки. Але 14 лютого 1676 року в Кракові відбулася мрія Марі: урочисте сходження на польський престол Яна Собеського, що започаткувало нову епоху в житті польського народу.

Перебуваючи біля керма влади, Ян незабаром зрозумів, що дружба з сусідами куди вигідніше ворожнечі, особливо враховуючи факт постійної загрози з боку Османської імперії. У 1683 році король Польщі укладає угоду про союзницькі відносини з ерцгерцогом Австрії Леопольдом I. Для імператора даний договір став доленосним, бо в цьому ж році, в липні, турки під проводом Кара-Мустафи взяли в облогу Відень.

Рішучість і відвага Собеського, який особисто брав участь в атаці, запобігли неминучій втраті Австрією своєї столиці. За чисельністю убитих і поранених османів можна судити про нищівний удар польського короля: 15 тисяч турків залишилося лежати біля стін фортеці, яку вони зовсім недавно брали в облогу. Але від Леопольда I король Речі Посполитої так і не дочекався подяки: холодний прийом і гордовитість з боку імператора для людини його положення були щонайменше образливі.

Поведінка рядових жителів Австрії виявилася куди більш послідовною: церква на вершині пагорба Каленберг була зведена, як данина поваги до заслуг Яна Собеського. А трофейні гармати, що дісталися війську полководця від відступаючих поспіхом турків, пішли на виготовлення дзвону, який своїм боєм в соборі Святого Стефана нагадував про славну перемогу великого поляка.

Ян III прагнув досягти успіху не тільки у військових кампаніях, але і в державних справах. Специфіка роботи liberum veto мала свої недоліки, які сприяли втручанню сусідніх держав у внутрішню політику Речі Посполитої, новий король намагався обмежити дію цього принципу парламентського устрою, але, проте ж, натрапив на шалений опір шляхти.

Не вдалася Яну Собеському і спроба ввести в Речі Посполитій монархію, передану у спадок, яка б забезпечила ослабленій війнами країні більш міцну позицію на світовій політичній сцені.

Останні роки життя короля Польщі не були радісними, численні хвороби, аж до сифілісу, укупі з небезпечним лікуванням ртуттю, привели до сумного результату: не доживши два місяці до 67 років, король помер у Вілянувському замку Варшави, який сильно любив.

Статті по темі:

Це вам буде ціково:


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *