Прапор Польщі

Відбиток чортової лапи. Люблінська легенда

Існує так званий відбиток чортової лапи (пол. Czarcia Łapa), відображеної на суддівському столі Коронного трибуналу в Любліні. Дивлячись на фотографії, можна переконатись, що в середині відбитку немає сколів, краї його гладкі і поруч немає ніяких слідів того, що він вирізаний будь-яким способом.

Відбиток чортової лапи. Люблінська легенда

Відбиток чортової лапи. Люблінська легенда

Відбиток справляє враження, ніби виник від сильного удару гідравлічним пресом. Це дивно, тому що цьому слідові понад 300 років, а тоді ніяких подібних пресів ще не існувало. Більш того, жодна людина не в силах вдарити по дерев’яному столу з такою силою.

Легенда про відбиток чортової лапи у Любліні

Багато років тому, в 1637 році, в селі недалеко від Любліну жила вдова з трьома дітьми. Важко було жінці одній управляти господарством і працювати на землі. Жінка любила своїх дітей і готова була на всі жертви заради них, тому працювала від зорі і до зорі. Земля їх була родючою, будинок у них був добротний, побудований ще її чоловіком, так що потроху вони справлялися.

Одного разу один шляхтич, власник сусіднього маєтку послав до вдови своїх слуг – повідомити, що хотів би викупити її будинок і поле, разом з господарськими будівлями. Пропозиція для втомленої вдови була б цікавою, якби не той факт, що за будівлі та землю була запропонована така маленька сума, що за неї неможливо було б купити навіть невелике житло. Вдова відмовила шляхтичу. Через кілька днів від нього знову з’явився слуга, пропонуючи ще більш низьку ціну і стверджуючи, що це дуже хороша пропозиція, і вона буде шкодувати, якщо не прийме її. Вдова відмовилася продавати землю вдруге.

Минуло кілька днів, коли жінка прокинулася вночі від дивних звуків, тріска і запаху диму. Це горів її будинок, а вона з дітьми була всередині. У жаху вдова схопила коробку з документами та грошима (в сільській місцевості всі важливі документи і гроші зберігалися разом), розбудила дітей і взявши на руки молодшого сина, в останній момент вистрибнула у вікно. Будинок з усім своїм майном згорів дотла.

Безталанна вдова подала позов про підпал в муніципалітет, який, будучи підкуплений шляхтичем, вирішив тяжбу не на її користь. Вона потім дійшла до Коронного трибуналу. Це була вища інстанція для дворян, що діяла в Любліні в XVI і XVII століттях. Якщо хтось був незадоволений рішенням муніципального суду, то міг оскаржити рішення в Коронному трибуналі і розраховувати на успішний результат судового засідання.

Коронний трибунал у Любліні

Коронний трибунал у Любліні

У день судового засідання вона і діти, сповнені надії на справедливе рішення, прибули в Люблін. Приїхав також шляхтич-сусід – разом зі свідками, яких він узяв прямо з сільського генделика, щоб за кілька кухлів пива вони показали в суді те, що він їм скаже.

Суд почався. Вдова представила свою версію того, що сталося, і в той же час у неї склалося враження, що вона розмовляє зі стінами, тому що ніхто її не слухав, та й свідків, які підтверджують її слова, вона не мала. Потім представив свою версію зацікавлений в її землі шляхтич зі своїми свідками:

  • Вдова бреше, вона сама підпалила свій будинок і тепер незаконно вимагає гроші, – сказав шляхтич.
  • А її сусід – благородний, добрий чоловік, ні в чому не винен, – підтверджували свідки.

Судді оголосили вирок:

  • Шляхтич не винен, вдова повинна вибачитися за неправдиві звинувачення та оплатити вартість судового процесу.
  • Що нам робити, – заплакала вдова, вдова плакала, притискаючи дітей до себе. – Де ми візьмемо грошей? … Навіть диявол справедливіше розсудив би наше діло! – І вона вибігла з суду.

Як тільки вона вимовила ці слова, в трибуналі піднявся вихор і з’явився диявол. Покрутивши хвостом, рогатий біс всівся на лавку в трибуналі і сказав:

  • Таку несправедливість навіть я не можу витерпіти. Починаємо процес заново, – сказав він.

Злякавшись, судді не наважилися виступити проти, покликали заплакану вдову, і другий суд відбувся, який сильно відрізнявся від першого. Судді уважно вислухали вдову, а перелякані свідки вмить протверезіли і сказали правду. Диявол оголосив свій вердикт:

  • Шляхтич винен в підпалі, зобов’язаний відбудувати вдові будинок і купити все необхідне для господарства. Лжесвідки повинні ніколи більше не брехати і бути публічно висічені.

Судді підписали рішення, а диявол для вірності припечатав його своєю лапою. Він зробив це з такою силою, що слід залишився на столі судді і до сьогоднішніх днів – як застереження всім суддям від винесення несправедливих вироків.

Розп'яття з Коронного трибуналу

Розп’яття з Коронного трибуналу

У той час, як диявол виніс рішення, Христос на розп’ятті в залі суду повернув голову до стіни. Йому було нестерпно бачити, що диявол справедливіше судить, ніж люди… Розп’яття з Коронного трибуналу також існує досі – в одній з каплиць головного собору Любліна.

Статті по темі:

Це вам буде ціково:


Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

Вы можете использовать это HTMLтеги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>