Варшав’янка 1831 року
Варшав’янка 1831 року (пол. Warszawianka 1831 roku) – польська патріотична пісня, один з найпопулярніших патріотичних гімнів, музичний символ Листопадового повстання 1830 року.
Варшав’янка 1831 року
Текст – переклад французького вірша La Varsovienne, який написав у лютому 1831 року, під враженням повстання у Варшаві, паризький поет і драматург Казимир Делавінь. Вірш було написано, та й названо, в честь «Марсельєзи» (La Marseillaise, буквально «громадянка Марселя».
Місяць по тому листівка з текстом потрапила до Варшави, де вірш негайно ( в кінці березня ) переклав поет і історик Кароль Сенкевич (дядько Генріка Сенкевича ), який опублікував його у варшавському журналі Polak Sumienny . Негайно після цього, його поклав на музику відомий оперний композитор, директор і диригент варшавського оперного театру Кароль Курпінський, і 5 квітня 1831 пісня була вперше публічно виконана під час оперної вистави у Театрі Народовому. Публіка зустріла її з ентузіазмом.
Протягом наступних десятиліть пісня була одним з головних символів польського національного руху. У 1918-1927 роках, до офіційного затвердження «Мазурки Домбровського» в якості гімну Польщі, «Варшав’янка» була одним з 5 кандидатів на роль національного гімну. У міжвоєнний період, перші такти пісні служили позивним II програми Польського радіо. Одна з найбільш популярних пісень Варшавського повстання 1944 року.
Повстанці 1831 року
Назву «Варшав’янка 1831 року» пісня отримала на початку XX століття для відмінності від нової пісні з такою назвою – відомої і російською мовою «Варшав’янка 1905 року».
Перша строфа вірша Делавіня ( а за нею – перший куплет пісні ) підкреслює зв’язок повстання з Липневою революцією у Франції; таким чином національне повстання розглядається, як частина загальноєвропейської боротьби за свободу. У тексті Делавіня це виражено так: «Ми побачили зліт нашого білого орла, спрямувавши погляд на веселку Франції, на сонці Липня, схід якого був такий прекрасний». Під « веселкою » мається на увазі французький триколірний прапор, який тоді ще сприймався як символ революції. Згодом образи « веселки франків » і « сонця липня » стали незрозумілі і по-різному замінялися.
У другому куплеті міститься згадка про перехід російської армії через Балкани (1829) під час Російсько – Турецької війни. Командував у цьому поході, граф Дибич-Забалканський, керував утихомиренням Польщі. Четвертий куплет звинувачує царський уряд у лицемірстві (у початковому тексті Делавіня: «ворог, який говорить про милосердя» ) і нагадує про різанину, влаштовану солдатами Суворова при взятті Праги Польської (передмістя Варшави на правому березі Вісли) у 1794 році. Шостий куплет містить заклик до Франції втрутитися і військовими силами підтримати Польщу.
Текст Варшавянки 1831 року
|
Текст Делавіня |
Польська версія |
| Il s’est levé, voici le jour sanglant ; | Oto dziś dzień krwi i chwały, |
| Qu’il soit pour nous le jour de délivrance ! | Oby dniem wskrzeszenia był! |
| Dans son essor, voyez notre aigle blanc | W tęczę Franków Orzeł Biały |
| Les yeux fixés sur l’arc-en-ciel de France | Patrząc, lot swój w niebo wzbił. |
| Au soleil de juillet, dont l’éclat fut si beau, | Słońcem lipca podniecany |
| Il a repris son vol, il fend les airs, il crie : | Woła do nas z górnych stron: |
| “Pour ma noble patrie, | «Powstań, Polsko, skrusz kajdany, |
| Liberté, ton soleil ou la nuit du tombeau !“ | Dzis twój tryumf albo zgon!„ |
| Polonais, à la baïonnette ! | Hej, kto Polak, na bagnety! |
| C’est le cri par nous adopté ; | Żyj, swobodo, Polsko, żyj! |
| Qu’en roulant le tambour répète : | Takim hasłem cnej podniety |
| A la baïonnette ! | Trąbo nasza wrogom grzmij! |
| Vive la liberté! | Trąbo nasza wrogom grzmij! |
| Guerre ! A cheval, cosaques des déserts ! | Na koń, woła Kozak mściwy, |
| Sabrons, dit-il, la Pologne rebelle : | Karać bunty polskich rot, |
| Point de balkans, ses champs nous sont ouvert ; | Bez Bałkanów są ich niwy, |
| C’estle galop qu’il faut passer sur elle. | Wszystko jeden zgniecie lot. |
| Halte ! n’avancez pas ! Ses balkans sont nos corps ; | Stój! Za Bałkan pierś ta stanie, |
| La terre où nous marchons ne porte que des braves, | Car wasz marzy płonny łup, |
| rejette les esclaves | Z wrogów naszych nie zostanie, |
| Et de ses ennemis ne garde que les morts | Na tej ziemi, chyba trup. |
| Polonais, à la baïonnette ! | Hej, kto Polak, na bagnety! |
| Pour toi, Pologne, ils combattront, tes fils, | Droga Polska, dzieci Twoje, |
| Plus fortunés qu’au temps où la victoire | Dziś szczęśliwszych doszły chwil, |
| Mêlait leurs cendres aux sables de Memphis | Od tych sławnych, gdy ich boje, |
| Où le Kremlin s’écroula sous leur gloire: | Wieńczył Kremlin, Tybr i Nil. |
| Des Alpes au Thabor, de l’Ebre au Pont-Euxin, | Lat dwadzieścia nasze męże, |
| Ils sont tombés, vingt ans, sur la rive étrangère. | Los po obcych ziemiach siał, |
| Cette fois, ô ma mère! | Dziś, o Matko, kto polęże, |
| Ceux qui mourront pour toi, dormiront sur ton sein. | Na Twem łonie będzie spał. |
| Polonais, à la baïonnette ! | Hej, kto Polak, na bagnety! |
| Viens Kosciusko, que ton bras frappe au coeur | Wstań Kościuszko! Ugodź serca, |
| Cet ennemi qui parle de clémence; | Co z litością mamić śmią, |
| En avait-il quand son sabre vainqueur | Znałże litość ów morderca, |
| Noyait Praga dans un massacre immense ? | Który Pragę zalał krwią? |
| Tout son sang va payer le sang qu’il prodigua, | Niechaj krew tę krwią dziś spłaci, |
| cette terre en a soif, qu’elle en soit arrosée; | Niech nią zrosi grunt, zły gość, |
| Faisons, sous sa rosée, | Laur męczeński naszej braci |
| Reverdir le laurier des martyrs de Praga. | Bujniej będzie po niej rość. |
| Polonais, à la baïonnette ! | Hej, kto Polak, na bagnety! |
| Allons, guerriers, un généreux effort! | Tocz Polaku bój zacięty, |
| Nous les vaincrons; nos femmes les défient. | Ulec musi dumny car, |
| O mon pays, montre au géant du nord | Pokaż jemu pierścień święty, |
| Le saint anneau qu’elles te sacrifient. | Nieulękłych Polek dar, |
| Que par notre victoire il soit ensanglanté; | Niech to godło ślubów drogich, |
| Marche, et fais triompher au millieu des batailles | Wrogom naszym wróży grób, |
| L’anneau des fiançailles, | Niech krwią zlane w bojach srogich, |
| Qui t’unit pour toujours avec la liberté. | Nasz z wolnością świadczy ślub. |
| Polonais, à la baïonnette ! | Hej, kto Polak, na bagnety! |
| A nous, Français! Les balles d’Iéna | O Francuzi! Czyż bez ceny |
| Sur ma poitrine ont inscrit mes services; | Rany nasze dla was są? |
| A Marengo, le fer la sillonna; | Spod Marengo, Wagram, Jeny, |
| De Champ-Aubert comptez les cicatrices. | Drezna, Lipska, Waterloo |
| Vaincre et mourir ensemble autrefois fut si doux! | Świat was zdradzał, my dotrwali, |
| Nous étions sous Paris… Pour de vieux frères d’armes | Śmierć czy tryumf, my gdzie wy! |
| N’aurez-vous que des larmes? | Bracia, my wam krew dawali. |
| Frères, s’était du sang que nous versions pour vous! | Dziś wy dla nas nic — prócz łzy. |
| Polonais, à la baïonnette ! | Hej, kto Polak, na bagnety! |
| O vous, du moins, dont le sang glorieux | Wy przynajmniej coście legli, |
| S’est, dans l’exil, répandu comme l’onde, | W obcych krajach za kraj swój, |
| Pour nous bénir, mânes victorieux, | Bracia nasi z grobów zbiegli, |
| Relevez-vous de tous les points du monde! | Błogosławcie bratni bój. |
| Qu’il soit vainqueur, ce peuple; ou martyr comme vous, | Lub zwyciężym — lub gotowi, |
| Sous le bras du géant, qu’en mourant il retarde, | Z trupów naszych tamę wznieść, |
| Qu’il tombe à l’avant-garde, | By krok spóźnić olbrzymowi, |
| Pour couvrir de son corps la liberté de tous. | Co chce światu pęta nieść. |
| Polonais, à la baïonnette ! | Hej, kto Polak, na bagnety! |
| Sonnez, clairons! Polonais, à ton rang! | Grzmijcie bębny, ryczcie działa, |
| Suis sous le feu ton aigle qui s’élance. | Dalej! dzieci w gęsty szyk, |
| La liberté bat la charge en courant, | Wiedzie hufce wolność, chwała, |
| Et la victoire est au bout de ta lance. | Tryumf błyska w ostrzu pik. |
| Victoire à l’étendard que l’exil ombragea | Leć nasz orle, w górnym pędzie, |
| Des lauriers d’Austerlitz, des palmes d’Idumée! | Sławie, Polsce, światu służ! |
| Pologne bien-amée, | Kto przeżyje wolnym będzie, |
| Qui vivra sera libre, et qui meurt l’est déjà! | Kto umiera, wolny już! |
| Polonais, à la baïonnette ! | Hej, kto Polak, na bagnety! |
| C’est le cri par nous adopté ; | Żyj, swobodo, Polsko, żyj! |
| Qu’en roulant le tambour répète : | Takim hasłem cnej podniety |
| A la baïonnette ! | Trąbo nasza wrogom grzmij! |
| Vive la liberté! | Trąbo nasza wrogom grzmij! |