Система освіти у Польщі. Через призму болонського процесу

Вища освіта у Польщі повністю підпорядкована принципам Болонської системи. Основною метою згаданої системи є розширення доступу до вищої освіти, подальше підвищення якості і привабливості європейської вищої освіти, досягнення мобільності як студентів, так і викладачів, а також забезпечення успішного працевлаштування випускників за рахунок орієнтації освітніх кваліфікацій потребам ринку праці.

Система освіти у Польщі

Система освіти у Польщі

Польща, приєднавшись до Болонського процесу, відкрила своїм університетам можливість участі в міжнародних проектах і обмінах студентів; відбулась очевидна активізація освітнього процесу.

Головним принципом Болонської декларації є прийняття ступенів, що можна співвідносити, шляхом впровадження додатків до диплому для забезпечення можливості працевлаштування європейських громадян і посилення міжнародної конкурентоспроможності європейської вищої освіти. Впровадження системи кредитів та забезпечення права вибору студентом дисциплін до вивчення також відбулось завдяки участі в Болонському процесі.

В систему вищої освіти введено двоциклове навчання: попереднє (undergraduate) і випускне (graduate). Так навчання на здобуття ступеню бакалавра (ліценціат) триває 6 семестрів, після чого потрібно написати і захистити дипломну роботу на здобуття цього ступеню. Навчання на магістратурі триває 4 семестри, потім також слідує написання і захист роботи, але вже магістерської. Інженерне навчання на бакалавраті триває 7 семестрів, після чого можливе навчання на магістратурі протягом 3 семестрів.

Академічний рік складається з 2 семестрів, кожен з яких триває 15 тижнів:

  • зимовий семестр – з жовтня до середини лютого;
  • літній семестр – від середини лютого до кінця вересня.

Канікули починаються в липні і тривають до кінця вересня.

Окремо потрібно зупинитися на темі академічних кредитів (ЕСТS). Академічний кредит – це одиниця навчальної праці студента. За семестр нараховується рівно 30 академічних кредитів (кожна дисципліна має свою величину: у «важливіших» дисциплін – більший кредит), а за рік – 60.

Для отримання ступеню бакалавра необхідно набрати 180 кредитів (240, якщо навчання триває 4 роки). Не важко підрахувати, що для отримання ступеню магістра необхідно набрати 300 кредитів (5 років навчання). Кредити нараховуються після успішної здачі (позитивної оцінки) підсумкового іспиту з дисципліни (екзамену, заліку, тесту і т.п.). Кількість нарахованих кредитів з дисципліни не залежить від оцінки. Відвідування студентом занять враховується університетом за бажанням, але не гарантує нарахування кредитів.

Також при нарахуванні кредитів в працеємність зараховують аудиторне навантаження, самостійну роботу студента, реферати, есе, курсові та дипломні роботи, стажування, практики і т.п. Співвідношення кількості аудиторних годин і годин самостійної роботи централізовано не регламентується. Введення ЕСТS – Європейської системи перезаліку кредитів – є однією з найбільш технічно і змістовно складних задач в рамках Болонського процесу.

Цей інструмент, що забезпечує прозорість, рівність об’ємів вивченого матеріалу і, відповідно, можливість академічного признання кваліфікації і компетенції, виник початково в рамках європейської програми Еразмус (в 1988 році) і на сьогодні охоплює більше 1100 університетів і мережу «ліній допомоги» (ЕСТS Helplines). Порівняльність навчальних планів дозволяє студентам обирати програми, що відповідають кваліфікації, яка здобувається, і, за умови успішного їхнього завершення, зараховуються як засвоєний матеріал в рідному університеті. Кредити відображають об’єм роботи для завершення кожного курсу відповідно до загального об’єму роботи, необхідної для програми повного академічного року в університеті.

В Болонській декларації система ЕСТS згадувалася лише як приклад, проте жодної другої європейської системи не з’явилось, а система ЕСТS швидко поширилась Європою і була включена в деякі нові закони про вищу освіту.

Хоча Болонська система і має деякі недоліки, та переваги її очевидні:

  • більша ступінь прозорості студентського навантаження;
  • мобільність студентів (студенти легко можуть змінювати спеціалізації, університети та брати участь у міжнародних студентських обмінах);
  • велика гнучкість у визначенні індивідуальних програм навчання та у відповідності потребам працедавців.

Всі, хто бажає здобувати сучасну європейську освіту, можуть зробити це в Польщі за прийнятними, поки що не «європейськими» цінами.

З питань вступу до університетів Польщі звертатися до нас

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *