Розмови в костелі і що за це загрожувало
Останнім часом священнослужителі все частіше стали помічати, що кількість прихожан останнім часом значно зменшилася, а їх традиції впали. Вони помічають, що люди стали відволікатися під час проповіді Святого отця на телефони або розмови.
Розмови в костелі і що за це загрожувало
Польща, віруюча країна. У цьому можна переконатися з історії християнської віри в Польщі. Незважаючи на те, що Польща країна з вільним віросповіданням 88% поляків вважають себе християнами, 10% атеїстами, а решта громадяни належать до інших конфесій. Люди часто ходять на службу до костелу або в церкву. Але останнім часом все частіше парафіяни відволікаються під час богослужіння, тим самим втрачаючи трепет духовний.
У середньовічні часи жорстоко розправлялися з тими хто виступав проти віри. Мова була навіть не про блуд і прилюбодіяння, а про розмови в святині. Ще в четвертому столітті на кілька років пізніше того, коли визнали нову релігію в Римській імперії, Іван Златоуст лаяв жінок, які пліткували під час богослужіння.
Священики намагалися боротися з базіками, розповідаючи історії про диявола, який грав головну роль в підтримці віруючих до порожніх розмов під час богослужіння. За їх словами, прямо за вікнами костелу, спокушаючи людину поговорити в той час, коли священик молився, записуючи її в свою книгу грішників, щоб потім пред’явити цей гріх на страшному суді.
Деякі парафіяни прислухалися і переставали базікати в храмі, більш того багато навіть стали вважати, що розмова під час богослужіння це пряма дорога в пекло. Але це діяло тільки на менш освічених людей. Так як світські дами, які були не проти поговорити про справи насущні в храмі, про бісів і сатану за віконцем не вірили.
У 1576 році тих, хто говорив під час богослужіння, садили на хліб і воду на 10 діб. Але з тієї причини, що це не так вже й діяло, почалася застосовуватися матеріальне стягнення. Крім цього тих, хто порушував тишу бралися судити на костьольному в суді. Найсильніше діставалося молодим.
У сьомому столітті в Парижі учням потрібно було не тільки суворо мовчати на службі, але і доносити на товаришів, які базікають, інакше за непослух загрожувала їм різка.
Подібна Практика була не тільки в Європі, також у сімнадцятому столітті в нас застосовувалися покарання. За розмови потрібно було заплатити штраф, який потім відправлявся на будівництво або реставрацію церков.
Штрафували людей до 20 століття. Наприклад, французькі місіонери накладали штраф в розмірі шилінги за макіяж, і два шилінги, за балаканину під час служби.
Зараз звичайно цього немає, але святі отці закликають нас до совісті і любові до ближнього. Нам дають Свободу, не примушуючи до чого-небудь закликаючи до нашої свідомості і розуму.