Елеари
Елеари (пол. Elear, від угор. Eloljaro – «скачуть попереду», або від лат. Eligeri – «Вибрані») – тип легкої кавалерії Речі Посполитої, що існував в кінці XVI – першій половині XVII століття.
Історія появи і тактична роль
Елеари походили на сербські і боснійські діли і багато в чому були «списані» з них. Елеари використовувалися для виконання небезпечних, найчастіше самогубних завдань, і славилися відчайдушними сміливцями.
У більшості випадків на марші вони рухалися попереду основних сил армії і вели розвідку, в бою ж дрібними групами атакували противника, обстрілюючи його з луків, прагнучи порушити їх лад і спровокувати на контратаку. Зі своєї появи на початку 1580-х і по 1629 елеари брали участь майже у всіх великих боях. Найбільш значну роль вони зіграли в наступних епізодах:
- Битва при Пічене (1588 рік);
- Битва при Буко (1600 рік), елеари практично виграли битву своїми силами;
- Битва при Кокенхузені (1601 рік);
- Битва при Гузуві (1607 рік).
До 1620 років, у зв’язку з поступовим зростанням ефективності вогнепальної зброї, елеари стали грати роль «застрільників», що починали бій.
Екіпіровка елеарів
Відомості щодо екіпіровки польських елеарів досить обмежені, сучасні зображення їх нечисленні. Найвірогідніше, зовні вони мало, чим відрізнялися від звичайних гусар – практично не несли захисного озброєння, а в якості наступального використовували лук і, в ближньому бою, шаблю.
Разом з тим, згадувалося про один специфічний атрибут елеарів – декоративні крила. На відміну від крил легендарних крилатих гусарів, чисто декоративні крила елеарів були менше, не мали рам і вільно підвішувалися до шиї або спини.
Вершники з такою екіпіровкою зображені у щоденнику голландського мандрівника Абрахама Бота, який, будучи в Польщі на початку XVII століття, крім записів робив акварельні замальовки побаченого.
На малюнках Бота, що датуються 1627-1628 роками, поряд з крилатими гусарами зображені вершники з декоративними крилами, але без обладунків. Вважається, що Бот зобразив польських елеарів, хоча загальна екіпіровка цих вершників мало походить на гусарську і ближче до амуніції польських козаків.
Можливо також, що на своїх малюнках Бот зобразив специфічний тип екіпірування лісовиків (рід польської легкої кінноти, що був створений у 1615 році, під проводом полковника Олександра Лісовського). Зв’язок між елеарами та лісовчиками до кінця неясний.
У різних джерелах зустрічається як поділ цих типів кавалерії, так і ототожнення їх. Причини такої відмінності криються, мабуть, в тому, що елеари як тип кавалерії з’явилися раніше лісовчиків. При цьому відомо, що козаки з роти Лісовського в 1620-х роках стали називати себе елеарами.