Прапор Польщі

Анджей Вайда

Анджей Вайда

Анджей Вайда

6 березня 1926 року, Сувалки, Білостоцького воєводства, Польща

Анджей Вайда (пол. Andrzej Wajda) — знаменитий польський режисер театру і кіно (кінорежисер, сценарист). Народився 6 березня 1926 року у Сувалки, Білостоцького воєводства, Польща.

Біографія

Анджей Вайда народився 6 березня 1926 року в місті Сувалки на півночі Польщі. Його батько, Якуб Вайда, офіцер кінної артилерії, в 1939 році потрапив у радянський полон і був розстріляний у Катині (за іншими відомостями, в Харкові). Мати була шкільною вчителькою.

До початку окупації Польщі Німеччиною встиг закінчити 7 класів середньої школи. У війну працював креслярем, вантажником, учнем бондаря, комірником німецьких майстерень: це рятувало від угону на примусові роботи до Рейху. Приніс присягу командирам підпільної Армії крайової, що підкорялася уряду у вигнанні, але в бойових партизанських діях не брав участь.

Після війни навчався живопису в Академії образотворчого мистецтва у Кракові, але, не закінчивши курсу, поступив на режисерський факультет Лодзинської кіношколи.

Творчий шлях

Під час навчання Вайда працював другим режисером на фільмі «П’ятеро з вулиці Панської», який ставив режисер Олександр Форд. Закінчивши в 1954 році кіношколу, дебютував картиною «Покоління», яка поклала початок «польській школі кіно».

Військова тема

Широке визнання до Вайди прийшло після фільму «Канал» (1956), удостоєного декількох премій, у тому числі спеціального призу на кінофестивалі в Каннах в 1957 році. Краща стрічка цього періоду — «Попіл і алмаз» (за романом Єжи Анджеєвського), яка розповіла про трагедію молодого АКівця, що вбиває польського комуніста. Надалі теми війни режисер торкався в стрічках «Lotna», «Самсон», «Пейзаж після битви», «Корчак», «Кільце з орлом в короні», «Страсний тиждень», «Катинь».

Комедії

Жанр сатиричної комедії не надто характерний для творчості Вайди. Режисер віддав йому належне в фільмах «Безневинні чародії» та «Полювання на мух» (за сценарієм Януша Гловацького).

Екранізації

Чимале місце в творчості режисера займають екранізації літературної класики, як польської, так і світової. У їх числі: «Весілля» за Ст. Виспянський, «Тіньова риса» за повістю Джозефа Конрада, «Сибірська леді Макбет» за М. С. Лєсковим, «Біси» (за інсценування роману «Біси» Ф. М. Достоєвського, здійсненої А. Камю), «Пілат та інші» (за мотивами роману М. Булгакова «Майстер і Маргарита»), «Земля обітована» (за романом Владислава Реймонта), «Пан Тадеуш» за поемою А. Міцкевича. Вайда зняв три фільми за мотивами творів Ярослава Івашкевича: «Березняк», «Панночки з Вілько» і «Татарське зілля».

Стиль

Фільми Анджея Вайди відрізняються різноманітністю стилістичного рішення. На його рахунку і постановочні історичні картини («Попіл»), і витончені алегорії («Весілля»), і камерні психологічні драми. У фільмі «Настасья» (1994) за мотивами роману Ф. М. Достоєвського «Ідіот» Вайда використовував стилістику театру кабукі.

Серед найбільш досконалих в естетичному відношенні фільмів Вайди — жорстка соціальна притча «Земля обітована». «Антикапіталістичний» пафос фільму поєднується з виразністю кіномови, часом нагадує про творчість Сергія Ейзенштейна.

Політичний кінематограф

Помітний суспільно-політичний резонанс, і не тільки в Польщі, викликала творчість Вайди в кінці 1970-х — початку 1980-х, коли він зняв такі фільми, як «Людина з мармуру», «Без анестезії», «Людина з заліза», «Дантон». Вайда став одним з перших жорстких критиків сталінізму з числа кінематографістів соціалістичних країн.

Фільм «Дантон», присвячений подіям Великої французької революції, був насичений алюзіями на сучасність і сприймався глядачами як злободенна політична притча.

Вайда і театр

Крім кінематографа Анджей Вайда з кінця 1950-х працював і в театрі, в числі поставлених ним спектаклів декілька варіантів «Гамлета», «Біси», «Злочин і кара».

Був головою Спілки польських кінематографістів, забороненого на час військового стану 1981 року. У 80-і активно займався політичною діяльністю. У 1997-му вибраний до Французької академії на місце померлого Фелліні. Кавалер орденів Почесного легіону двох ступенів.

Актори Вайди

У фільмах Вайди знімаються найвідоміші актори польського кіно. Його фільм «Попіл і алмаз» приніс світову популярність Збігнєву Цибульському. Фільм «Все на продаж» став символічною передачею естафети від пішовшого Цибульського до Даніеля Ольбрихського, що знімався потім у «Пейзажі після битви» та багатьох інших картинах режисера.

«Людина з мармуру» дав путівку в акторське життя Єжи Радзівіловичу. «Пілат та інші», «Земля обітована», «Дантон» і «Корчак» стали вершинами в акторській біографії Войцеха Пшоняка. У його фільмах грала Беата Тишкевич, деякий час була супутницею життя режисера.

У фільмах Вайди також знялися Збігнєв Замаховски, Збігнєв Запасевич, Ольгерд Лукашевич, Анджей Северин, Єжи Штур, Христина Янда.

Крім польських акторів, Вайда знімає і закордонних зірок, включаючи Бернара Бліє, Сергія Гармаша, Джона Гілгуда, Жерара Депардьє, Тома Вілкінсона, Ламбера Уїлсона, Сергія Шакурова, Омара Шаріфа, Ханну Шігулла, Арміна Мюллер-Шталя, Ізабель Юппер.

Нагороди

  • Великий хрест ордена Відродження Польщі (5 листопада 1999 року)
  • Офіцер ордена Відродження Польщі
  • Орден Дружби (Росія, 10 серпня 2010 року) — за великий внесок у розвиток російсько-польських відносин в області культури
  • Командор ордена Трьох зірок (Латвія)
  • Офіцер ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» (Італія, 14 березня 2000 року)
  • Орден Кирила і Мефодія 1 ступеня (НРБ, 1978 рік)
  • Командор ордена Почесного легіону (Франція, 2001 рік)
  • Офіцер ордена Почесного легіону (Франція, 1982 рік)
  • Орден Висхідного Сонця (Японія, 1995 рік)
  • Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (Україна, 15 квітня 2008 року)
  • Командор ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» (ФРН, 2001 рік)
  • Орден Хреста землі Марії III класу (Естонія, 6 лютого 2008 року)
  • Орден Дружби (Росія, 7 грудня 2010 року)

Творчість режисера відзначено преміями «Оскар» (2000), «Сезар» (1982), «Фелікс» (1990), а також низкою престижних міжнародних премій в Японії, Італії, Греції; Вашингтонський і Ягеллонський університети присвоїли йому звання почесного доктора.

З 1972 року одружений на Христині Захватович, театральному художникові і актрисі.

Музей

Коли Анджей Вайда отримав у 1987 році кінематографічну Премію Кіото, він вирішив пожертвувати всю суму на створення у Кракові музею японського мистецтва. Проект створив безкоштовно японський архітектор Арата Ісодзакі. Музей японського мистецтва і техніки Манггха був урочисто відкритий 30 листопада 1994 року.

Фільмографія

  • 1954 — Покоління / Pokolenie
  • 1956 — Канал / Kanał
  • 1958 — Попіл і алмаз / Popiół i diament
  • 1959 — Летюча / Lotna
  • 1960 — Безневинні чародії / Niewinni czarodzieje
  • 1961 — Самсон / Samson
  • 1961 — Сибірська леді Макбет / Sibirska Ledi Magbet
  • 1965 — Попіл / Popioły
  • 1967 — Врата Раю / Gates to Paradise
  • 1968 — Усе на продаж / Wszystko na sprzedaż
  • 1969 — Полювання на мух / Polowanie na muchy
  • 1970 — Пейзаж після битви / Krajobraz po bitwie
  • 1970 — Березняк / Brzezina
  • 1971 — Пілат та інші / Pilatus und andere
  • 1972 — Весілля / Wesele
  • 1974 — Земля обітована / Ziemia obiecana
  • 1976 — Тіньова риса / The Shadow Line
  • 1976 — Людина з мармуру / Człowiek z marmuru
  • 1978 — Без наркозу / Bez znieczulenia
  • 1979 — Панночки з Вілько / Panny z Wilka
  • 1979 — Диригент / Dyrygent
  • 1981 — Людина з заліза / Człowiek z żelaza
  • 1982 — Дантон / Danton
  • 1983 — Любов в Німеччині / Eine Liebe in Deutschland
  • 1986 — Хроніка любовних випадків / Kronika wypadków miłosnych
  • 1988 — Біси / Les Possédés
  • 1990 — Корчак / Korczak
  • 1992 — Кільце з орлом в короні / Pierścionek z orłem w koronie
  • 1994 — Настасья / Nastasja
  • 1995 — Страсний тиждень / Wielki tydzień
  • 1996 — Дівчина Ніхто / Panna Nikt
  • 1999 — Пан Тадеуш / Pan Tadeusz
  • 2002 — Помста / Zemsta
  • 2007 — Катинь / Katyń
  • 2009 — Аир / Tatarak
  • 2010 — Солодкий очерет

Статті по темі:

Це вам буде ціково:


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *